До 31 грудня 2011 року музей для відвідування працює з 10.00 до 16.00 (каса працює до 15-30). Вихідні дні – понеділок, вівторок. 31 грудня, 1 і 7 січня – вихідні дні. З 2 по 8 січня 2012 року музей працює без вихідних.

9.12.2011 16:54

1 грудня у Будинку-музеї А.П. Чехова в Ялті відбувся урочистий захід, присвячений 65-річчю трудової діяльності співробітника музею, заслуженого працівника культури АРК, лауреата Чеховської премії Алли Василівни Ханіло.

Алла Василівна народилась 9 лютого 1928 року в Алупці у родині інженера В.А. Ханіло. Коли у липні 1928 року родина переїхала до Ялти, дівчина вступила навчатися у колишню жіночу гімназію, де свого часу А.П. Чехов був член ради з опіки. У 1946 році Алла Василівна закінчила школу та прийшла на роботу у Будинок-Музей А.П. Чехова. Приймала її на роботу особисто сестра письменника, директор музею М.П. Чехова. До сьогодні Будинок-музей – єдине місце роботи А.В. Ханіло. Першого року своєї роботи Алла Василівна познайомилась з О.Л. Книппер-Чеховою та племінниками Ольги Леонардівни та Антона Павловича, а також зустрічалась з артистами МХАТу, письменниками С.Я. Маршаком, К.Г Паустовським, О. Т. Твардовським, Джеймсом Олдриджем, поетом Пабло Нерудою, чехознавцями А.Б. Дерманом, З.С. Паперним, В.Б. Катаєвим тощо. У 1949 році Марія Павлівна познайомила Аллу Василівну з оперним співаком І.С. Козловським, і ця зустріч започаткувала 45-річну дружбу з чудовим артистом.

Після смерті М.П. Чехової у 1957 році було ухвалено рішення відновити та відкрити для огляду кімнати першого поверху чеховського будинку. Це завдання доручили Аллі Василівні. Були відновлені їдальня, кімната дружини, кімната родичів та кімната для гостей. У 1967 році Алла Василівна поїхала до Москви та вмовила племінника та спадкоємця О.Л. Книппер-Чехової Лева Костянтиновича передати музеєві всю обстановку з квартири, враховуючи меблі, яку Антон Павлович та Ольга Леонардівна купували для московської квартири у 1903 році.

З 1947 року Алла Василівна регулярно робить виставки до пам’ятних чеховських дат. У 1983 року Алла Василівна брала участь у створенні літературної експозиції «Життя та творчість Чехова», що проіснувала до 2010 року. На сьогодні А.В. Ханіло працює на посаді завідувача експозиційно-виставкового відділу.

Вшанувати Аллу Василівну до Будинку-музею прийшли працівники Міністерства культури АРК, ялтинського міськвиконкому, викладачі ТНУ ім. Вернадського, члени кримських суспільних організацій, творчих спілок, співробітники музеїв і шкіл.

Директор музею О.О. Титоренко зачитав вітальний адрес від імені колективу та адміністрації чеховського будинку. З вітальним словом виступила міністр культури АРК А.О. Плакида. Вона вручила А.В. Ханіло Почесну грамоту Міністерства культури України та тепло привітала всіх, хто зібралися в залі, зі знаменною датою. Начальник Ялтинського управління культури О.М. Переверзєва від імені міської влади вручила Почесну грамоту та зачитала вітальний адрес. Керівник Кримського центру гуманітарних досліджень, доктор філологічних наук В.П. Казарін у своєму яскравому слові висвітлив багатогранну діяльність ювілярки та відзначив її особливий внесок у збереження культурних традицій. Відомий художник Сергій Бочаров подарував свою картину з зображенням Алли Василівни на тлі будинку, де вона мешкає. Музичним подарунком стало звучання її улюблених творів. Цього вечора А.В. Ханіло також привітали лауреат Чеховської премії Л.К. Бєлий, доктор історичних наук С.В. Юрченко, голова правління Кримського відділу спілки кінематографістів В. Павлотос, член Національної спілки художників України Е. Щеглова, члени Ялтинського літературного товариства ім. А.П. Чехова та багато інших.

14 листопада у межах фестивалю «100-річчя кримського кіно» у музеї проведена акція на захист найдавнішої Ялтинської кіностудії. Демонстрували фільм «Удар у спину», потім відбулась прес-конференція, на якій виступали співробітники кіностудії, депутати, краєзнавці, представники ЗМІ. Наприкінці учасники акції одностайно залишили підписи у колективному листі-зверненні до Президентів В.Ф. Януковича та Д.А. Медведєва з закликом зберегти унікальне історико-культурне надбання, кіностудію, засновану О.О. Ханжонковим 1911 року. Збір підписів триває. У межах кінофестивалю серія відеопоказів кінофільмів на чеховську тематику.

1 листопада стало знаменною датою у житті музею. Цього дня виповнилося 65 років завідувачеві відділу «Гурзуфська дача А.П. Чехова» В.І. Костюченкові. Володимир Іванович працює у Будинку-музеї А.П.Чехова з 2001 року. Протягом цього часу він успішно організував роботу гурзуфського відділу музею, виявив себе ініціативним, працелюбним та сумлінним співробітником. Під його керівництвом і за його безпосередньої участі завершено створення літературної та історико-театральної експозиції гурзуфського відділу, завершено роботу з облаштування території, триває робота з пропаганди гурзуфського відділу та залучення відвідувачів. Завдяки його ініціативі щорічно, разом із Асоціацією музеїв і заказників Криму, у гурзуфському відділі організовують вернісаж кримських художників, проводять вечори пам’яті А.П. Чехова та О.Л. Книппер-Чехової, літературні читання у Гурзуфі.

Того ж дня колектив сердечно привітав найстаршого співробітника музею, заслуженого працівника культури АРК, лауреата Чеховської премії А.В. Ханіло на честь 65-річчя її роботи у музеї.

Ангеліна (Алла) Василівна почала трудову діяльність у Будинку-музеї А.П. Чехова в Ялті 1 листопада 1946 року, на роботу її брала особисто М.П. Чехова. Згодом працювала екскурсоводом, головним бібліотекарем, старшим редактором, завідувачем сектору експозицій; на сьогодні завідує експозиційно-виставковим відділом. Алла Василівна – автор найцікавіших спогадів про зустрічі з М.П. Чеховою, О.Л. Книппер-Чеховою, І.С. Козловським та іншими видатними діячами культури.

А.В. Ханіло щорічно виступає з науковими доповідями на міжнародних наукових Чеховських та інших кримських конференціях. Має десятки публікацій у таких серійних вітчизняних та зарубіжних виданнях, як «Чеховські читання в Ялті», «Кримські пенати», «Чеховіана», міжнародних чеховських збірках, матеріалах Дмитрівських читань, Пушкінських читань, конференцій «Дні Адама Міцкевича у Криму» тощо.

А.В. Ханіло була нагороджена почесними грамотами Міністерства культури Автономної Республіки Крим та Управління культури Ялтинської міської ради (2001 р.). Є лауреатом премії ім. А.П. Чехова Ялтинської міської ради (1997 р.) як автор книги «Особиста бібліотека А.П. Чехова в Ялті», виданої у Німеччині у 1993 р.

1 грудня відбудеться урочисте привітання з ювілеєм, на який запрошені друзі, колеги з інших музеїв, творчі люди, які добре знають і поважають Аллу Василівну.

27-28 жовтня у готельному комплексі «Ялта – Інтурист» відбулась ІХ Міжнародна туристична виставка «Крим щороку», на якій вперше, завдяки ініціативі Міністерства культури, були широко представлені кримські музеї. Будинок-музей А.П. Чехова – один із найвідоміших. На виставці його представляли вчений секретар Ю.Г. Долгополова та головний хранитель М.В. Ардюкова. Вони знайомили працівників туристичного бізнесу та ЗМІ з історією, перспективами, проектами чеховського будинку в Ялті, а також організували невелику виставку друкованих видань музею. Під час виставки відбулась презентація спеціальних музейних програм «Крим – перехрестя цивілізацій».

Осінь виявилась у музеї багатою ювілейними датами: передовсім, це 65-річчя заслуженого працівника культури України, зав. Відділом «Чехов та Україна» Г.О. Шалюгіна.

Геннадій Олександрович працює у Будинку-музеї А.П. Чехова з 1981 року. Веде активну наукову, творчу, педагогічну, просвітницьку та суспільно-літературну роботу. З 1984 по 2006 рік очолював музей на посаді директора. За його ініціативою створено музей А.П. Чехова в Гурзуфі (1995 р.) та відкрито музей на дачі «Омюр» в Ялті (2006 р.). Г.О. Шалюгін – організатор щорічних міжнародних чеховських наукових конференцій у музеї, разом з О.М. Єфремовим став ініціатором проведення фестивалю мистецтв «Дні Чехова в Ялті» та театрального фестивалю «Чеховські сезони в Ялті» (разом із СТД Росії). За його безпосередньої участі Будинок-музей А.П. Чехова в Ялті перетворився на визнаний центр культурного життя міста.

Г.О. Шалюгін – автор понад 400 публікацій про творчість О. Пушкіна, Л. Толстого, А. Чехова, М. Булгакова, був опублікований в українських і зарубіжних виданнях, автор 10 книг. Виступав з лекціями та доповідями в Україні, Росії, Німеччині, Англії, Південній Кореї, Сербії, Фінляндії. Веде педагогічну діяльність, є доцентом Кримського гуманітарного університету (м. Ялта). Є членом Спілки російських, українських і білоруських письменників Криму, Спілки письменників Росії, очолює Ялтинське літературне товариство імені А.П. Чехова.

За організаційну та творчу роботу зі збереження та пропаганди чеховського надбання відзначений літературними преміями М. Волошина (1995 р.), А. Чехова (1996 р.). Заслужений працівник культури України (1996 р.), почесний громадянин м. Ялти (2003 р.). За Наказом Президента Російської Федерації нагороджений орденом Дружби (2006 р.).

14 жовтня у музеї відбулось вшанування Геннадія Олександровича. Директор музею О.О. Титоренко вручив ювілярові Почесну грамоту Міністерства культури України.

2 жовтня у межах традиційного поетичного фестивалю «Чеховська осінь» у музеї відбулась творча зустріч із московськими поетами Володимиром Коробовим і Людмилою Абаєвою. На зустрічі зібрались ялтинці – аматори поезії та кримські літератори, гості фестивалю.

В. Коробов зараз обіймає посаду відповідального секретаря Союзу російських письменників. Проте свою трудову і творчу діяльність він починав в ялтинському Будинку-музеї А.П. Чехова, де працював у 1980-ті роки науковим співробітником. У подарунок бібліотеці музею учасники зустрічі подарували дві нові поетичні збірки: «Сни та птахи» (Л. Абаєва) і «Сад метаморфоз» (В. Коробов).

18 вересня 2011 року у Будинку-музеї А. П. Чехова в Ялті відбувся візит представника Посольства США Джона Тефта з дружиною. Головна мета приїзду – ознайомлення з результатами реставрації, здійснюваної коштом гранту Посольству. Увазі Джона Тефта були представлені вісім відреставрованих предметів з меморіальних кімнат Будинку-музею: дві плюшеві скатертини, бамбуковий стілець, крісло та стілець у стилі Жакоб з кабінету А. П. Чехова та три ламбрекени з вітальні. Зацікавленість процесом реставрації підкріпила добірка фотоматеріалів, що ілюстрували до реставраційний стан предметів. Результати роботи майстрів, що надихнули другим життям чеховські речі, вразили представника Посольства якістю та просякнутістю автентичною новизною.

Завдяки продовження терміну дії гранту стала можливою реалізація другого етапу реставрації, на якому знаходяться три предмети з чеховського кабінету: турецький диван, м’яке крісло, плюшева скатертина з геометричним орнаментом.

Якщо Джон Тефт вже був ознайомлений з музейно-меморіальним комплексом Білої дачі під час попереднього відвідування, то для його дружини все було новим. Щире здивування викликали столітні посадки у чеховському саду, справжні інтер’єри чеховського будинку. Особливо пригорнули її увагу кімната О. Л. Кніпер та кабінет письменника – втілення духу жіночного артистизму та священотворчості.

P. S. У розмові після офіційної частини візиту мова йшла про актуальність та позачасовість особистості А. П. Чехова, творчого надбання письменника та значущості його слова у сучасності. У контексті бесіди благочинна діяльність Посольства США стала живим свідоцтвом продовження справи благо чинності – ще однієї чудової грані А. П. Чехова. Завдяки гранту Посольства США цього року буде відреставрована старовинна фреска Михайлівського золотоверхого собору, що дивом збережена в наш час. Проте, реставрація меморіальних предметів чеховського музею, за словами Джона Тефта, залишається його улюбленим грантом.

Відтворення творів мистецтва уособлює унікальний процес реставрації історичної пам’яті, реставрації культури, життя якої у руках людини, здібного знаходити спільну мову з багатством міжкультурної комунікації!..

9 вересня урочисто відбулося музейне свято – Новосілля на Білій дачі, присвячене 90-річчю створення Будинку-музею А. П. Чехова. Серед запрошених – офіційні особи з Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерства культури АРК, ялтинський міський голова О. В. Боярчук, співробітники Ялтинського міськвиконкому, а також колеги – музейні співробітники Криму та Росії, представники ЗМІ, мешканці та гості Ялти. Спеціально для цієї події була підготовлена та відкрита нова виставка «Погляд крізь вічність», створена на основі музейних фондів.

Вечір відкрив виступ лауреата Міжнародних конкурсів Володимир Феленчак. Власник чудового тенора виконав декілька російських пісень та оперних арій. Після цього директор музею О. О. Титоренко зробив повідомлення, присвячене Білій дачі та її сьогоденню. З вітальним словом виступили поважні гості: заступник Голови Ради міністрів АР Крим, міністр економічного розвитку та торгівлі О. Г. Юрченко тепло привітала учасників та передала вітання від керівництва автономії та прочитала адрес за підписом в. о. Голови Ради міністрів АРК П. Г. Бурлакова, а також подарувала новий ілюстрований фотоальбом «Крим очима любові».










У залі був присутній гість із Росії директор державного літературно-меморіального музею-заказника «Меліхове» К. В. Бобков. Він передав у дар ялтинському музею нове видання – альбом «Меліхове». На адресу музею прийшов вітальний адрес від російських колег, співробітників Державного театрального музею ім. О. О. Бахрушина (Москва) за підписом генерального директора Д. В. Родіонова. Адрес прочитала ведуча вечора вчений секретар музею Ю. Г. Долгополова. З привітаннями виступила новий директор Лівадійського палацу-музею С. І. Москаленко та подарувала чеховському будинку картину із зображенням Лівадійського палацу художника М. Тихопой.

З вітанням звернувся до учасників вечора і представник фірми «Мостінформ» М. Залізняк. Він представив присутнім новий проект «Віртуальний тур Кримом», який вміщує і віртуальну подорож Будинком-музеєм А. П. Чехова в Ялті. На завершення урочистої частини поважний гість, настоятель Собору Олександра Невського та благочинний Ялтинського округу отець Адам вручив музею особливий подарунок – ікону з образом святого Миколи Чудотворця. Таку ікону багато років зберігала чеховська родина та вона була викрадена з музею у 1995 році. Тепер образ святого Миколи знову зможе повернутися на своє місце у вітальні меморіального будинку.

Отець Адам запросив учасників вечора взяти участь в освяченні Білої Дачі. Були освячені кімнати чеховського будинку на 1 та 2 поверсі.




Завершилася церемонія на парадному ґанку чеховського будинку, після чого на подвір’ї під чеховськими кедрами відбулося чаювання. Чай «із димком» зі справжнього давнього самовара, бублики та варення особливо сподобалися гостям.

На завершення свята відбулася прем’єра – спектакль «Вишневий сад» у постановці студентів 5-го курсу Дніпропетровського театрально-художнього коледжу (режисер та художній керівник – Г. Ф. Богомаз-Бабій). Щиро і натхненно грали молоді артисти п’єсу, написану у стінах ялтинського будинку. Друга вистава була представлена у чеховському саду наступного дня другим складом виконавців. Двічі вдячна публіка нагородила заслуженими оплесками та квітами. Своєю яскравою грою запам’яталися виконавці ролі Раневської – Ю. Амелькіна та Н. Войченко, Лопахіна – В. Головко, Трофимова и Сімеонова-Пищика – Є. Прудник та А. Степанцов. Глибоке враження справило на глядачів музичне оформлення на вірші Ліни Костенко у виконанні Ольги Богомолець. Та, безумовно, найбільша вдячність, адресована режисерові та наставникові курсу Г. Ф. Богомазові-Бабію. Григорій Феодосійович уп’яте зміг привезти в Ялту своїх учнів з новим чеховським спектаклем. «Вишневий сад» – підсумкова робота студентів, і вийшла вона чудовою.

За традицією новосілля вважається домашнім святом, але цього року його святкували з особливою урочистістю, з «ювілейним» відтінком, і воно надовго залишиться у пам’яті всіх учасників та гостей.

29 серпня в музеї відбулась творча зустріч під назвою «Чехов в моєму житті» з народним артистом Росії, лауреатом Державних премій Олександром Потаповим. О. Потапов – провідний актор московського Малого театру. У своїй довгій сценічній кар’єрі він неодноразово звертався до творчості Чехова (вистави «Вишневый сад», «Чайка», «Иванов»), Гоголя («Ревизор») та інших класиків. Окрім того, артист багато працює в кіно. На зустрічі в Будинку-музеї мова йшла про велике значення, що набирає в наш час мистецька спадщина Чехова, про збереження традицій, професіоналізм та спадкоємність акторських поколінь. На зустрічі були присутні студенти, творча інтелігенція міста, гості Ялти. Наприкінці зустрічі Олександр Потапов відповів на численні запитання слухачів.

У відділі музею «Чехов і Україна» 25 червня відбувся урочистий захід, присвячений 20-й річниці Незалежності України. Вечір пройшов за участю артистів Ялтинського відділення Кримської державної філармонії: Олени Волкової, Наталії Софронової, Олександра Горячева, Наталії Панфілової і працівників музею. Старший науковий співробітник В.Губанова відкрила свято і розповіла про роль чеховської спадщини в українській культурі періоду незалежності (1991 – 2011 рр..). Далі відбувся концерт солістів філармонії і читання віршів українською мовою у виконанні автора, члена Літературного товариства імені Чехова Вєри Кириченко. Прозвучали українські народні пісні і арії з опер українських композиторів А.Гулака-Артемовського, Г.Майбороди, музичні твори сучасних авторів. На завершення вечора вчений секретар музею Ю.Долгополова розповіла про історію створення музею «Чехов і Україна».

21 серпня в музеї відбувся музичний вечір, присвячений до ювілею музею, за участю заслуженої артистки України співачки Ніни Козлової та молодих вокалісток, її учениць. Артистка співпрацює з Будинком-музеєм впродовж 30 років: вона неодноразово брала участь в культурній програмі міжнародної наукової конференції «Чеховські читання в Ялті», виступала з сольними концертами, виконувала твори, що лунали в домі письменника за його життя. В цьому році 90-річчя музею співпало з її особистим ювілеєм і артистка знову вийшла на імпровізовану сцену чеховського дому. Зал літературної експозиції заполонили друзі й гості музею, творча інтелігенція Ялти. У виконанні Ніни Козлової прозвучав старовинний романс «Слушайте, если хотите». Далі виступали молоді співачки – студентки і випускники українських та російських музичних вузів: Алія Ахмадєєва, Юлія Хромченко, Ганна Твердова, Олена Кайстро, Ганна Некляєва і школярка Віка Комарова. Звучали оперні арії, пісні російських та європейських композиторів. Вечір був сповнений атмосфери свята мистецтва, молодості, краси. На завершення артистка подякувала колективові музею і особисто директорові О.Тіторенко за можливість знову виступити в чеховському домі, з яким її пов’язує давня дружба.

12 серпня на Білій дачі урочисто відсвяткували день народження засновниці музею М.П.Чехової. Святковий вечір під назвою «Мария Павловна у нас главная …» відбувся в залі літературного музею. У назві заходу приведені слова з листа Антона Павловича. Довгі роки він у всьому покладався на сестру, бачив в її особі найвідданішого друга. Марія Павлівна присвятила справі збереження пам’яті Чехова майже все життя. В 1921 році вона дістала визнання чеховського будинку в Ялті державним музеєм і зберегла його в найтяжчі часи вітчизняної історії. До наших часів Марія Павлівна залишається найголовнішою для всіх працівників ялтинського музею. В фондах ретельно зберігається багато речей, що пов’язані з пам’ятю про цю надзвичайну жінку. Досі працює в музеї науковий співробітник А.В.Ханіло: в 1946 році Марія Павлівна особисто приймала її на роботу. Аллі Василівні на вечорі надали перше слово для спогадів. В якості музичного подарунка для гостей звучали класичні твори російських та європейських композиторів у виконанні вихованців ялтинської музичної школи імені А.Спендіарова.